Добре, що сьогодні день не сесійний.
Бо після такого фесту, як учора, на роботу якось тяжко було б виходити...
Той останній танець від Віктора Федоровича - то було щось.
А Нестор приїхав після "Дуелі" на нашому ТРК "Україна" й подарував дуельні пістолети. Сказав, тепер можна викликати кривдників до бар'єру в усіх сенсах цих слів...:-)

До речі, я оце міркую: а ци не викликати авторів пасквіля на мого Сергія.
Бо що ж виходить? Якщо Сергій Герман -- працював на КДБ і став "українськии Путіном", то його коханкою має зараз бути Ганна Безсонова? (чи хто там у нас калібру Аліни Кабаєвої?)
Словом, я це так не залишу.

А ви, дівчата, як ц ього ставитеся?
Мені здається, це дуже оригінально......
Щоправда, багато залежить від місця застосування. Сесійна зала - чим не новація?...

Знімок куплений у Павла Багмута з агенції Укрінформ.
 

7 березня у парламенті нас вітали з 8 березня.
Виникла дещо комічна ситуація.
Мені подарували: Тарас Чорновіл - одну троянду, Борис Колесников - три, Чечетов - знову одну, Віктор Федорович передав через свого помічника п'ять. Усі дарують темно-червоні -  знають, що я такі люблю.
І що? У мене вийшло десять троянд. Число непарне, тобто трагічне. Зовсім не в'яжеться із добрими прикметами, життєрадісним настроєм і вірою в те, що ця весна буде наша, про що я кажу в останніх інтерв'ю.
То я взяла одну троянду (здається, із Борисових) і передарувала її Інні.
Але в Богословської було вже три до того. Стало чотири - теж якесь похоронне число. Вона на мене навіть образилася, що я не вважаю розумним.
І як ми вийшли з цієї неприємної ситуації, ви гадаєте?
А дуже просто.
Відклали цю троянду на наступний день, 8 березня, щоб подарувати її... чоловікові.
Якому? Ніколи не вгадаєте.

Віктор Федорович подарував сьогодні квіти. Багряні троянди - це його улюблені.
В нього я, звісно, взяла, тут двох думок бути не може.
А ось Тараса Чорновола з його гвоздиками відшила.
У нього я брати не буду. А на яких підставах?
Я вважаю, що це не наше свято. Так і кажу журналістам, у тому числі з нових бізнесових сайтів.

Сьогодні на вечірньому засіданні ми показали, як можемо працювати.
А ось повітряні кулі як засіб протесту - то була, по-перше, не моя ідея, а по-друге (і я досі на цьому наголошую) - ідея дурна і шкідлива. Я так і знала, що на тих кулях можна почепити камери спостереження й зробити світлини на кшталт оцієї, розташованої на сторінці "Української правди":







































А щодо тексту, який я підготувала для виступу Віктора Федоровича, то спробуйте заперечити.
Ось він:
Заява Лідера Партії регіонів, голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Віктора Януковича
12.02.2008, 17:26

Щойно мені протелефонував Віктор Федорович - попросив написати заяву від імені партії про неподобства у кінопрокаті. Справді, панове, ми ж попереджали, що рішення КС про примусове дублювання іноземних фільмів українською мовою - "більшовицьке" й меншовартісне, пролобійоване помаранчевими бізнес-структурами, які хочуть незаконно витіснити з ринку нині діючі там фірми й наживатися самим. А вони подумали про глядача у Східній Україні, який відчуває неминучі утиски у зв'язку з цим? Та що там Крим і Донбас - ось я вчора хотіла з Романом і Миколою та їхніми подружками сходити на "Астерікса на олімпіаді" - а його зняли з прокату. І хто? На яких підставах? До речі, Віктора Федоровича син, мій колега, і його друзі теж лишилися незадоволені, адже они теж планували прееглянути цей фільм.
Це ж так треба уміти - Ющенко не пустив на наші екрани свого ж товариша, я би сказала, по пляшці - Депард'є...

...Перепрошую за відвертість, але, ще раз повторю: намагання нав’язати комусь мою мову і мою культуру - є принизливим для самої української культури. І мови, насамперед. Вона настільки багата, яскрава і гарна, що змушувати когось силоміць любити її не треба. Варто лише показати її красу. Чого, до речі, не робить той бездарний дубляж, який практикують у фільмах на кшталт "Рембо-4" (ходила на нього з подругами в "Кінопалац" і дуже з цього шкодую).

Сподіваємося, ми змусимо нінішню з дозволу сказати - "владу" переглянути цю недемократичну вимогу.
І  цьому прислужиться заява нашої Партії.
Все - відмикатимемося й писатимемо.
Читайте завтра або в понеділок на сайті.

 Ми можемо.

„Якщо влада не буде піклуватися про інтереси наших виборців на Сході й у Криму, в Центрі;
якщо утискатимуть права російськомовних громадян України;
якщо вестимуть Україну шляхом, з яким не згодна більшість її народів(!);
якщо будуть гробити економіку України і розпродавати її багатства;
і якщо в нас не буде інших важелів впливу на цю владу
- ми не виключаємо дострокових парламентських і президентських виборів".

Сьогодні на деяких інтернетівських сайтах, чи, як підказує мені пан Антипов, блогах (блоках?), висміювали моє вбрання у сесійній залі.
То я вам мушу сказати, що у Санаханті навряд чи стануть продавати таке, з чого мають сміятися певні молоді й недосвідчені особи, які за життя мало що на своїх дупцях, окрім джинсів, носили.
Мушу сказати, по-друге, що головне - інше: слова, які людина промовляє. Тому прошу, почитайте краще це.